I без крапки
| I без крапки | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||
| Латинська абетка | ||||||||||
| A | B | C | D | E | F | G | ||||
| H | I | J | K | L | M | N | ||||
| O | P | Q | R | S | T | U | ||||
| V | W | X | Y | Z | ||||||
| Додаткові і варіантні знаки | ||||||||||
| À | Á | Â | Ã | Ä | Å | Æ | ||||
| Ā | Ă | Ą | Ȧ | Ả | Ɐ | Ɑ | ||||
| Ɓ | Ƀ | Ç | Ć | Ĉ | Ċ | Ȼ | ||||
| Č | Ð,ð | Ď,ď | Đ,đ | È | É | Ê | ||||
| Ë | Ē | Ė | Ę | Ě | Ə | Ĝ | ||||
| Ğ | Ġ | Ģ | Ƣ | Ĥ | Ħ | Ì | ||||
| Í | Î | Ï | Ī | Į | İ | I | ||||
| IJ | Ĵ | Ķ | Ḱ | Ǩ | Ƙ | Ⱪ | ||||
| Ļ | Ł | Ĺ | Ľ | Ŀ | Ñ | Ń | ||||
| Ņ | Ň | N̈ | Ɲ | Ƞ | Ŋ | Ò | ||||
| Ó | Ô | Õ | Ö | Ǫ | Ø | Ő | ||||
| Œ | Ơ | Ɋ | ʠ | Ŕ | Ř | Ɍ | ||||
| Ɽ | ß | ſ | Ś | Ŝ | Ṡ | Ş | ||||
| Š | Þ | Ţ | Ť | Ŧ | Ⱦ | Ƭ | ||||
| Ʈ | T̈ | Ù | Ú | Û | Ü | Ū | ||||
| Ŭ | Ů | Ű | Ų | Ư | Ŵ | Ⱳ | ||||
| Ẋ | Ý | Ŷ | Ÿ | Ɏ | Ƴ | Ẑ | ||||
| Ẕ | Ȥ | Ⱬ | Ź | Ż | Ƶ | Ž | ||||
I, ı (I без крапки) — літера розширеної латинки. Використовується в турецькій, азербайджанській, казахській латинській та кримськотатарській латинській алфавітах; позначає звук [ɯ], подібний до української «и».
У цих алфавітах I без крапки протиставляється I з крапкою (İ, i), яка позначає звук, подібний до української «і», яка зберігає крапку в великому написанні.
На відміну від більшості латинських мов, де малим еквівалентом I (без крапки) є i (з крапкою), турецька та азербайджанська використовують пару I — ı для звуки [ɯ] (і пари İ — i для звуків [i]).
Історія
Історично літера I не мала крапки; в Середньовіччі почала з'являтися точка над рядковою I для поліпшення розбірливості тексту. Таким чином, I з точкою і I без точки спочатку були графічними варіантами. В 1928 р. у Туреччині була введена латиниця замість старого арабського письма; в цьому новому алфавіті вперше з'явилося протиставлення І з точкою та І без точки.
У СРСР у цей час впроваджувався «Новий тюркський алфавіт», в якому звук «ы» передавався літерою ь. Пізніше у СРСР тюркські мови було перекладено кирилицю. У 1990-х роках почався рух за повернення тюркських мов до латиниці. При цьому в деяких нових латинських алфавітах були використані І з точкою І без точки за зразком турецького алфавіту. У каракалпакській писемності I без крапки вживалася в 1994—2009 роках, а потім була замінена на «Iʼ iʼ»[1].
Див. також
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (7 січня 2022) |
