X (латиниця)

24-а літера латинського альфабету
X
Латинська абетка
ABCDEFG
HIJKLMN
OPQRSTU
VWXYZ
Додаткові і варіантні знаки
ÀÁÂÃÄÅÆ
ĀĂĄȦ
ƁɃÇĆĈĊȻ
ČÐ,ðĎ,ďĐ,đÈÉÊ
ËĒĖĘĚƏĜ
ĞĠĢƢĤĦÌ
ÍÎÏĪĮİI
IJĴĶǨƘ
ĻŁĹĽĿÑŃ
ŅŇƝȠŊÒ
ÓÔÕÖǪØŐ
ŒƠɊʠŔŘɌ
ßſŚŜŞ
ŠÞŢŤŦȾƬ
ƮÙÚÛÜŪ
ŬŮŰŲƯŴ
ÝŶŸɎƳ
ȤŹŻƵŽ    

X, x («ікс») — 24-а літера латинського альфабету, яка походить від грецької хі (Χ, χ), виглядає так само, як літера Х, х у кирилиці. У римській системі числення означає число 10.

У польській, фінській, румунській та інших мовах ця літера використовується тільки в запозичених словах. Є 32-ю літерою албанського альфабету, позначає звук МФА[d͡z] і називається дза (алб. ə [d͡z]).

Історія

У давньогрецькій мові «Χ» і «Ψ» були одними з кількох варіантів однієї літери, спочатку використовуваної для /kʰ/, а пізніше, у західних областях, таких як Аркадія, як спрощення орграфа «ΧΣ» для /ks/. Зрештою, більш консервативні східні форми стали стандартом класичної грецької мови, і, таким чином, «Χ» (Chi) означало /kʰ/ (пізніше /x/; палаталізовано до [ç] у новогрецькій перед голосними переднього боку). Проте етруски перейняли «Χ» із західногрецької мови, і тому ця літера означає /ks/ в етруській та латинській мовах, а не /x/ як у новогрецькій мові, який у кирилиці теж передають літерою Хх.

Літера 'Χ' ~ 'Ψ' для /kʰ/ була грецьким доповненням до альфабету, розміщеним після семітських літер разом з фі 'Φ' для /pʰ/.

Способи кодування

В Юнікоді велика X кодується як U+0058 , мала x — U+0078.

Код ASCII для великої X — 88, для малої x — 120; або у двійковій системі 01011000 та 01111000 відповідно.

Код EBCDIC для великої X — 231, для малої x — 167.

NCR код HTML та XML — «X» та «x» для великої та малої літер відповідно.